парус
ПА́РУС, а, ч.
1. Прикріплений на щоглі великий шматок полотна певної форми (трикутний, прямокутний і т. ін.), за допомогою якого вітер рухає судно; вітрило.
Човники на веслах і на парусах снувались по затоці (Леся Українка);
* Образно. Червоні паруси неба згорталися і спадали слідом за сонцем кудись у чорну прірву (Григорій Тютюнник);
Весна пливе під парусом акацій, Зима пливе під парусом снігів (Л. Костенко);
* У порівн. Нараз в безмірному просторі, Мов парус на далекім морі, Маленька хмарка виринає (І. Франко);
Маскувальний халат замиготів парусом на вітрі (В. Кучер).
2. рідко. Те саме, що про́мінь.
Сонце кидало на гору свої косі ранкові паруси і обдавало рожевим світом (Панас Мирний).
(1) Під па́русом (паруса́ми) <�На паруса́х> – оснащений вітрилами (про судно) або користуючись судном з такими вітрилами.
Бігла під парусом наша байдара (І. Гончаренко);
З Якубовичем .. Катались на морі під парусом, їздили в гроти (М. Коцюбинський);
Дуже гарно, коли стільки різних кораблів на парусах .. бігають по морю (Леся Українка);
[Гіта:] Ви ніколи на парусах не плавали по Дніпру? [Горич:] Ні. Я більше на тролейбусі (І. Кочерга).
◇ Зміни́ти вітри́ла (паруси́) див. змі́нювати;
(2) На по́вних (всіх) паруса́х, зі сл. мчати – дуже швидко, на всю потужність (про водний транспорт).
Фрегат на повних парусах заїхав у свій же бриг, п'ять мачт [щогл] з вітрилами упали, мов зрізані (Ю. Яновський); По синіх валах океану, Лиш зорі зійдуть в небесах, Летить корабель одинокий, Летить він на всіх парусах (Переклад М. Рильського);
Танкер “Горький”, як то кажуть, на всіх парусах прямував з Японії до рідного порту (із журн.);
Розгорта́ти / розгорну́ти па́рус див. розгорта́ти.
Словник української мови (СУМ-20)