паруватися
ПАРУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок.
1. Об'єднуватися в пари (див. па́ра¹ 4), бути дібраним під пару до чогось.
[Дружка:] Нум, дружечки, нум, сестрички, Паруймося, у Галини на весіллі Натанцюймося (М. Кропивницький);
[Руфін:] “І цезарю й республіці служити”... у тебе се парується так легко, а в мене сі слова ідуть урозтіч... (Леся Українка).
2. Знаходити собі пару (див. па́ра¹ 7).
– Всі до пари, як голубочки, тільки Пріська одинока, – мовила Палагея Тихонівна .. – Значить, не охота паруватися, бо за парою не буває остановки (Л. Яновська);
Дай боже, вам на світі пожити, діток наплодити, а там і попарувати, як самі паруєтесь зараз (Ю. Смолич).
3. Злучатися (про самок і самців).
Паруватися напровесні зліталося птаство до наших токовищ із усього Полісся (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)