парчевий
ПАРЧЕ́ВИЙ, а, е.
Прикм. до парча́.
Парчевий клапоть;
Шляхта і високі козацькі старшини шили свої кунтуші з шовкових або парчевих дорогих тканин (О. Воропай);
// Зробл., пошитий з парчі.
Що за гарну спідницю я їй справив! люстринову; і юпку парчеву... (Г. Квітка-Основ'яненко);
Двері на балкон були завішені одинарною парчевою шторою (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)