Словник української мови у 20 томах

пасаман

ПАСАМА́Н, а, ч.

Мереживо, що використовують для оздоблення одягу; тасьма з срібними або золотими нитками; галун.

Шапка облямована дорогим хутром, з перехрещеним срібним пасаманом денцем (С. Черкасенко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пасаман — -у, ч. Тасьма для облямівки одягу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пасаман — Смуга, знак від побоїв; смугаста тканина  Словник застарілих та маловживаних слів
  3. пасаман — Пасама́н, -ну; -ма́ни, -нів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. пасаман — Пасаман, -ну м. Тесьма для обшивки одежды, напр. бекеши. Гол. Од. 17.  Словник української мови Грінченка