пасат
ПАСА́Т, у, ч.
Постійний сухий вітер в місцевості між тропіками та екватором.
Вітри, які протягом цілого року дмуть від поясів високого тиску у напрямі до екватора, називаються пасатами (з навч. літ.);
Коли він [капітан] приїздить, то у Віталика з хлопцями тільки й розмов, що про далекі рейси, про пасати та про мусони (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)