пасат
ПАСА́Т, у, ч. Постійний сухий вітер в місцевості між тропіками та екватором.
Вітри, які протягом цілого року дмуть від поясів високого тиску у напрямі до екватора, називаються пасатами (Фіз. геогр., 6, 1957, 116);
Коли він [капітан] приїздить, то у Віталика з хлопцями тільки й розмов, що про далекі рейси, про пасати та про мусони (Гончар, Тронка, 1963, 155).
Словник української мови (СУМ-11)