пасив
ПАСИ́В¹, у, ч.
1. Менш ініціативна, менш діяльна частина колективу, суспільства; протилежне актив (див. акти́в¹).
Мене пригнічує та обставина, що я в пасиві (Б. Олійник).
2. лінгв. Категоріальна форма стану, що утворюється за допомогою частки -ся, приєднуваної до дієслів дійсного стану, і вказує на таке відношення, коли реальний об'єкт дії виступає в реченні як підмет, а реальний суб'єкт (виконавець дії) виступає як додаток в орудному відмінку без прийменника.
Пасив частіше утворюється від дієслів недоконаного виду (з навч. літ.).
ПАСИ́В², у, ч., фін.
Сукупність боргів і зобов'язань підприємства, установи; протилежне актив.
Пасив банку; Підрахувати пасив.
Словник української мови (СУМ-20)