пасинків
ПА́СИНКІВ, кова, кове.
Прикм. до па́синок 1; належний пасинкові.
Вскочила вона в пасинкову хату та й дверима гуркнула (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)ПА́СИНКІВ, кова, кове.
Прикм. до па́синок 1; належний пасинкові.
Вскочила вона в пасинкову хату та й дверима гуркнула (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)