пасинків

ПА́СИНКІВ, кова, кове. Прикм. до па́синок 1; належний пасинкові.

Вскочила вона в пасинкову хату та й дверима гуркнула (Н.-Лев., II, 1956, 20).

Значення в інших словниках

1. пасинків — -кова, -кове. Прикм. до пасинок 1). || Належний пасинкові.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. пасинків — ПА́СИНКІВ, кова, кове. Прикм. до па́синок 1; належний пасинкові. Вскочила вона в пасинкову хату та й дверима гуркнула (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах