Словник української мови у 20 томах

пасинок

ПА́СИНОК, нка, ч.

1. Нерідний син одного з подружжя, який доводиться рідним другому.

Думає він, як то мати тепера сама з немилими пасинками зостанеться, хто її бідну тепер порятує від напасного вітчима (Леся Українка);

Вітчим і тепер доброзичливо ставився до свого пасинка, вряди-годи допомагав йому то тим, то сим (П. Колесник);

// перен. Той, хто позбавлений необхідного, зазнає неприємностей від кого-, чого-небудь.

Вони були пасинки природи, голі та безоружні (І. Франко);

Іван Антонович, розлютившись, кричав, що доки командує ротою, нікому не дозволить створювати в ній нездорові взаємини. – Нема в мене синків і пасинків, своїх і не своїх! (О. Гончар).

2. Бічний пагін рослини.

Молоді гусениці живляться пасинками тютюну та бур'янами (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пасинок — па́синок іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. пасинок — Пасерб, пасербок, (рослини) ПАГІН, зб. пасиння; (суспільства) парія.  Словник синонімів Караванського
  3. пасинок — [пасиенок] -нка, м. (на) -нков'і/-нку, мн. -нкие, -нк'іў  Орфоепічний словник української мови
  4. пасинок — -нка, ч. 1》 Нерідний син одного з подружжя, який доводиться рідним іншому. || перен. Той, хто позбавлений необхідного, зазнає неприємностей від кого-, чого-небудь. 2》 Бічний пагін рослини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пасинок — Пасерб, див. падчерка  Словник чужослів Павло Штепа
  6. пасинок — ПА́ГІН (молода гілка або стебло), ВІДРО́СТОК, ПА́СИНОК (бічний); ПА́РОСТОК, ПА́РОСТ, ПА́РОСТЬ, ПА́РОСЛЬ рідше (молоде стебло); ЖИВЕ́ЦЬ (стебло, з якого вирощують нову рослину); ЛІТО́РОСТОК поет., ЛІТО́РОСТ поет.  Словник синонімів української мови
  7. пасинок — ПА́СИНОК, нка, ч. 1. Нерідний син одного з подружжя, який доводиться рідним другому. Думає він, як то мати тепера сама з немилими пасинками зостанеться, хто її бідну тепер порятує від напасного вітчима (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
  8. пасинок — Пасинок, -нка м. 1) = пасерб. 2) Побочные побѣги на растеніяхъ.  Словник української мови Грінченка