пасинок

ПА́ГІН (молода гілка або стебло), ВІДРО́СТОК, ПА́СИНОК (бічний); ПА́РОСТОК, ПА́РОСТ, ПА́РОСТЬ, ПА́РОСЛЬ рідше (молоде стебло); ЖИВЕ́ЦЬ (стебло, з якого вирощують нову рослину); ЛІТО́РОСТОК поет., ЛІТО́РОСТ поет. (однорічний); ВОВЧО́К (на старому стовбурі). Молоді пагони свіжо і ясно зеленіли (Є. Гуцало); Протягом літа ланка провела на посівах триразове пасинкування кукурудзи (в міру відростання пасинків) (з газети); Гілки викинули зелені соковиті паростки (З. Тулуб); Високі парости зеленої ліщини.. Із горобійником сплелися в темний ряд (М. Рильський); Коні з апетитом хрумають молоді ялинкові парості (М. Шеремет); У заґратовані вікна вриваються молоді парослі дикого винограду (Леся Українка); У кімнатах найкраще розвиваються троянди, вирощені з живців (з журналу); Дбайливо доглядав (господар) старе дерево, спилював зайві вовчки (Ю. Мокрієв). — Пор. гі́лка, 1. па́гіння.

ПА́СИНОК (нерідний син), ПА́СЕРБ, ПА́СЕРБИК діал. Килина Іванівна не була тією традиційною мачухою, яка поїдом їсть пасербиць та пасинків (Л. Дмитерко); Скаржився (Іван) на вітчима, котрий немилосердно товк його, аж доки пасерб не пішов до армії (М. Рудь).

СИН (особа чоловічої статі стосовно своїх батьків); ХЛО́ПЕЦЬ (звич. про дитину, підлітка, юнака); ПА́СИНОК, ПА́СЕРБ, ПАСЕРБИК (нерідний). Кохалася мати сином, Як квіткою в гаї (Т. Шевченко); Вона (Кавуниха) впізнала своє полотно на сорочці в осавулиного хлопця (І. Нечуй-Левицький); Вітчим і тепер доброзичливо ставився до свого пасинка (П. Колесник).

Значення в інших словниках

1. пасинок — па́синок іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. пасинок — Пасерб, пасербок, (рослини) ПАГІН, зб. пасиння; (суспільства) парія.  Словник синонімів Караванського
3. пасинок — [пасиенок] -нка, м. (на) -нков'і/-нку, мн. -нкие, -нк'іў  Орфоепічний словник української мови
4. пасинок — -нка, ч. 1》 Нерідний син одного з подружжя, який доводиться рідним іншому. || перен. Той, хто позбавлений необхідного, зазнає неприємностей від кого-, чого-небудь. 2》 Бічний пагін рослини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. пасинок — Пасерб, див. падчерка  Словник чужослів Павло Штепа
6. пасинок — ПА́СИНОК, нка, ч. 1. Нерідний син одного з подружжя, який доводиться рідним другому. Думає він, як то мати тепера сама з немилими пасинками зостанеться, хто її бідну тепер порятує від напасного вітчима (Леся Українка)...  Словник української мови у 20 томах
7. пасинок — ПА́СИНОК, нка, ч. 1. Нерідний син одного з подружжя, який доводиться рідним другому. Думає він, як то мати тепера сама з немилими пасинками зостанеться, хто її бідну тепер порятує від напасного вітчима (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
8. пасинок — Пасинок, -нка м. 1) = пасерб. 2) Побочные побѣги на растеніяхъ.  Словник української мови Грінченка