паскудно
ПАСКУ́ДНО, вульг.
Присл. до паску́дний.
– Пхе, як паскудно пахнуть бур'яном! Це такі квітки, як ви, – сказала Олеся (І. Нечуй-Левицький);
// Сл. кат. стану.
На душі паскудно (І. Багряний);
На душі було паскудно, але загальмувати події вже не було ніякої можливості (Г. Усач).
Словник української мови (СУМ-20)