паскудно

паску́дно 1. погано, противно (м, ср, ст)||кепсько

2. огидно, мерзенно (м, ср, ст)

Значення в інших словниках

1. паскудно — паску́дно прислівник незмінювана словникова одиниця вульг.  Орфографічний словник української мови
2. паскудно — вульг. Присл. до паскудний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. паскудно — ПАСКУ́ДНО, вульг. Присл. до паску́дний. – Пхе, як паскудно пахнуть бур'яном! Це такі квітки, як ви, – сказала Олеся (І. Нечуй-Левицький); // Сл. кат. стану. На душі паскудно (І. Багряний); На душі було паскудно, але загальмувати події вже не було ніякої можливості (Г. Усач).  Словник української мови у 20 томах
4. паскудно — ПОГА́НО присл. і предик. (не так, як слід, як треба, як хотілося б), НЕГАРА́ЗД, НЕДО́БРЕ, НЕЗАДОВІ́ЛЬНО, НЕГА́РНО, НЕГО́ЖЕ, ЗЛЕ, НЕХО́РОШЕ, НЕЛА́ДНО, НЕДОЛАДНО, НЕЯКІСНО, ЖАХЛИ́ВО підсил., КЕ́ПСЬКО розм., ПОГАНЕ́НЬКО розм., НЕЗУГА́РНО розм., АБИ́ЯК розм.  Словник синонімів української мови
5. паскудно — ПАСКУ́ДНО, вульг. Присл. до паску́дний. — Пхе, як паскудно пахнуть бур’яном! Це такі квітки, як ви, — сказала Олеся (Н.-Лев., III, 1956, 129).  Словник української мови в 11 томах
6. паскудно — Паскудно нар. Мерзко, гадко, скверно.  Словник української мови Грінченка