паскудство

ПАСКУ́ДСТВО, а, с., вульг.

1. Властивість за знач. паску́дний 2, 3.

Коли вмовкне [любов], заглушена паскудством ситого, байдужого буття, – не розбудиш найвишуканішими пестощами (Іван Ле);

– Пхе, яке паскудство! Можна зуби поламати, – сказала Олеся, одсовуючи тарілку; – це якась жорства, а не печеня (І. Нечуй-Левицький).

2. Мерзенний, гидкий вчинок.

Я сам собі здавався таким мізерним, як почуває п'янчуга, коли витверезиться і згадує, якого паскудства він наробив з п'яних очей (Олесь Досвітній).

3. Погані, огидні або непристойні слова.

Таке паскудство в мене зривається з язика, що не дай бог... (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. паскудство — паску́дство іменник середнього роду вульг.  Орфографічний словник української мови
2. паскудство — Гидота, мерзота, ур. скверна; З. П. розпуста, непристойність.  Словник синонімів Караванського
3. паскудство — -а, с., вульг. 1》 Властивість за знач. паскудний 2), 3). 2》 Мерзенний, гидкий вчинок. 3》 Погані, огидні або непристойні слова.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. паскудство — КА́ПОСТЬ розм. (поганий, підступний, шкідливий учинок), ПА́КІСТЬ (ПА́КОСТЬ) розм., ПАСКУ́ДСТВО вульг. Юра може.. позривати простирадла, взагалі якимось несподіваним способом наробити капостей (Ю. Смолич); Мені за сей час нічого веселого не трапилось..  Словник синонімів української мови
5. паскудство — Паску́дство, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. паскудство — ПАСКУ́ДСТВО, а, с., вульг. 1. Властивість за знач. паску́дний 2, 3. Коли вмовкне [любов], заглушена паскудством ситого, байдужого буття, — не розбудиш найвишуканішими пестощами (Ле, Міжгір’я, 1953, 15); — Пхе, яке паскудство!...  Словник української мови в 11 томах
7. паскудство — Паскудство, -ва с. Мерзость, гадость. Нечисте гніздо всякого паскудства. Левиц. І.  Словник української мови Грінченка