паскудство
ПАСКУ́ДСТВО, а, с., вульг.
1. Властивість за знач. паску́дний 2, 3.
Коли вмовкне [любов], заглушена паскудством ситого, байдужого буття, – не розбудиш найвишуканішими пестощами (Іван Ле);
– Пхе, яке паскудство! Можна зуби поламати, – сказала Олеся, одсовуючи тарілку; – це якась жорства, а не печеня (І. Нечуй-Левицький).
2. Мерзенний, гидкий вчинок.
Я сам собі здавався таким мізерним, як почуває п'янчуга, коли витверезиться і згадує, якого паскудства він наробив з п'яних очей (Олесь Досвітній).
3. Погані, огидні або непристойні слова.
Таке паскудство в мене зривається з язика, що не дай бог... (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- паскудство — паску́дство іменник середнього роду вульг. Орфографічний словник української мови
- паскудство — Гидота, мерзота, ур. скверна; З. П. розпуста, непристойність. Словник синонімів Караванського
- паскудство — -а, с., вульг. 1》 Властивість за знач. паскудний 2), 3). 2》 Мерзенний, гидкий вчинок. 3》 Погані, огидні або непристойні слова. Великий тлумачний словник сучасної мови
- паскудство — КА́ПОСТЬ розм. (поганий, підступний, шкідливий учинок), ПА́КІСТЬ (ПА́КОСТЬ) розм., ПАСКУ́ДСТВО вульг. Юра може.. позривати простирадла, взагалі якимось несподіваним способом наробити капостей (Ю. Смолич); Мені за сей час нічого веселого не трапилось.. Словник синонімів української мови
- паскудство — Паску́дство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- паскудство — ПАСКУ́ДСТВО, а, с., вульг. 1. Властивість за знач. паску́дний 2, 3. Коли вмовкне [любов], заглушена паскудством ситого, байдужого буття, — не розбудиш найвишуканішими пестощами (Ле, Міжгір’я, 1953, 15); — Пхе, яке паскудство!... Словник української мови в 11 томах
- паскудство — Паскудство, -ва с. Мерзость, гадость. Нечисте гніздо всякого паскудства. Левиц. І. Словник української мови Грінченка