1. Словник української мови в 11 томах

паскудство

ПАСКУ́ДСТВО, а, с., вульг.

1. Властивість за знач. паску́дний 2, 3.

Коли вмовкне [любов], заглушена паскудством ситого, байдужого буття, — не розбудиш найвишуканішими пестощами (Ле, Міжгір’я, 1953, 15);

— Пхе, яке паскудство! Можна зуби поламати, — сказала Олеся, одсовуючи тарілку; — це якась жорства, а не печеня (Н.-Лев., III, 1956, 96).

2. Мерзенний, гидкий вчинок.

Я сам собі здавався таким мізерним, як почуває п’янчуга, коли витверезиться і згадує, якого паскудства він наробив з п’яних очей (Досв., Вибр., 1959, 431).

3. Погані, огидні або непристойні слова.

Таке паскудство в мене зривається з язика, що не дай бог… (Стельмах, І, 1962, 587).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паскудство — паску́дство іменник середнього роду вульг. Орфографічний словник української мови
  2. паскудство — Гидота, мерзота, ур. скверна; З. П. розпуста, непристойність. Словник синонімів Караванського
  3. паскудство — -а, с., вульг. 1》 Властивість за знач. паскудний 2), 3). 2》 Мерзенний, гидкий вчинок. 3》 Погані, огидні або непристойні слова. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. паскудство — ПАСКУ́ДСТВО, а, с., вульг. 1. Властивість за знач. паску́дний 2, 3. Коли вмовкне [любов], заглушена паскудством ситого, байдужого буття, – не розбудиш найвишуканішими пестощами (Іван Ле); – Пхе, яке паскудство!... Словник української мови у 20 томах
  5. паскудство — КА́ПОСТЬ розм. (поганий, підступний, шкідливий учинок), ПА́КІСТЬ (ПА́КОСТЬ) розм., ПАСКУ́ДСТВО вульг. Юра може.. позривати простирадла, взагалі якимось несподіваним способом наробити капостей (Ю. Смолич); Мені за сей час нічого веселого не трапилось.. Словник синонімів української мови
  6. паскудство — Паску́дство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. паскудство — Паскудство, -ва с. Мерзость, гадость. Нечисте гніздо всякого паскудства. Левиц. І. Словник української мови Грінченка