пасмечко
ПА́СМЕЧКО, а, с.
Зменш.-пестл. до па́смо.
– От я й коси заплела! – каже далі Марта. – Бачте, як гарно: наче зернятко одно до другого притулилося, так пасмечко до пасмечка поприлягали (Панас Мирний);
Схилюся над вами. Торкнуся устами Жартливого пасмечка кучерів чорних... (В. Еллан-Блакитний);
Червоногарячі пасмечка клались на сході за копром, над головами блідли зорі (Г. Коцюба);
– Яка це вовна? Тонка чи ні? – питає він Амангельди, показуючи йому пасмечко. – Тонка (І. Багмут).
Словник української мови (СУМ-20)