пастка

ПА́СТКА¹, и, ж.

1. Пристрій для ловіння звірів, птахів, рідше – риби.

Люди працьовиті розкинули майстерні сіті, сільця поставили, пастки, по кущиках позасідали, принадоньки понакладали, та й ну ловить думки-пташки (Леся Українка);

Вершомет поставив пастки і вирішив найближчими днями спробувати мисливського щастя на острові (М. Трублаїні);

Давайте готувати пастки на ховрахів (О. Копиленко);

// перен. Таке місце, з якого немає виходу, не можна вийти, вибратися.

Тисячами капканів, безліччю трясовинних пасток чигає Сиваш на людину (О. Гончар).

2. перен. Хитрий маневр для заманювання противника в невигідне, небезпечне становище.

Батава дійшла до вузької перейми і зупинилась в непевності, боячися пастки (М. Старицький);

Коли Наполеонові донесли, що Багратіон вислизнув з уготованої йому пастки, люті не було меж (П. Кочура).

◇ Метуши́тися (товкти́ся і т. ін.), як (на́че, мов і т. ін.) ми́ша в па́стці див. метуши́тися;

Наставля́ти (розкида́ти, розставля́ти, плести́ і т. ін.) / наста́вити (розки́нути, розста́вити і т. ін.) [свої́] тене́та (сі́ті, пастки́, си́льця і т. ін.) див. наставля́ти¹;

(1) На́че в па́стку бі́дна миш (д) див. ми́ша;

(2) На́че в па́стку миш (д) див. ми́ша;

Попа́сти (попа́стися, потра́пити і т. ін.) / попада́ти (попада́тися, потрапля́ти і т. ін.) в тене́та (в лабе́ти, у па́стку, в петлю́, в хому́т, у сильце́, в капка́н, в ярмо́, у павути́ну і т. ін.), див. попада́ти;

Попа́стися, як (мов, на́че і т. ін.) ми́ша (миш) в па́стку див. попада́тися;

Як (мов, ні́би і т. ін.) ми́ша в па́стці див. ми́ша.

ПА́СТКА², и, ж., діал.

Паща.

Ото роззявив пастку! З колесами їдь – не зачепишся (Номис).

Значення в інших словниках

1. пастка — (спеціальний спосіб ловити когось, перен. — підступні вчинки) (на звірів) западня, мн. (на птахів) тенета, лабети, (на вовків) вовківня, (на мишей) мишоловка, (з петлею) сильце, (пристрій з пружиною) капкан.  Словник синонімів Полюги
2. пастка — па́стка 1 іменник жіночого роду пристрій для ловіння * Але: дві, три, чотири па́стки па́стка 2 іменник жіночого роду паща * Але: дві, три, чотири па́стки діал.  Орфографічний словник української мови
3. пастка — д. капкан, г. пасть, (дерев'яна) ступиця; (на вовка) вовківня, (на мишу) мишоловка; (на рибу) ятір, верша.  Словник синонімів Караванського
4. пастка — Западня, зашморг, капкан, мишоловка, сильце, тенета, яма  Словник синонімів Вусика
5. пастка — [пастка] -сткие, д. і м. -с'ц'і, мн. -стки, -сток дв'і пасткие  Орфоепічний словник української мови
6. пастка — I -и, ж. 1》 Пристрій для ловіння звірів, птахів, рідше – риби. || перен. Таке місце, з якого немає виходу, не можна вийти, вибратися. Екологічна пастка — сукупність впливів на екосистему, яка призводить до непередбачуваних катастрофічних наслідків.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. пастка — наставля́ти (розкида́ти, розставля́ти, плести́ і т. ін.) / наста́вити (розки́нути, розста́вити і т. ін.) (свої́) тене́та (сі́ті, пастки́, си́льця і т. ін.) на кого і без додатка, із спол. щоб. Підступними діями, хитрощами, лестощами і т. ін.  Фразеологічний словник української мови
8. пастка — МЕРЕ́ЖА (пристрій з перехрещених ниток для ловлі риби, птахів тощо), СІТЬ, СІ́ТКА, НЕ́ВІД (великих розмірів); ВО́ЛОК (невелика з матнею); НЕ́РЕТ заст., КІМЛЯ́ діал. (для ловлі риби); ТКА́НКА діал.  Словник синонімів української мови
9. пастка — Па́стка, -стки, -стці; па́стки́, -то́к  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. пастка — ПА́СТКА¹, и, ж. 1. Пристрій для ловіння звірів, птахів, рідше — риби. Люди працьовиті розкинули майстерні сіті, сільця поставили, пастки, по кущиках позасідали, принадоньки понакладали, та й ну ловить думки-пташки (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
11. пастка — рос. ловушка економічна ситуація, яка нагадує замкнене коло; становище, в якому спроба вийти із пастки одним шляхом веде в ту саму пастку іншим шляхом.  Eкономічна енциклопедія
12. пастка — Пастка, -ки ж. 1) Ловушка, западня. Десь назнала лисиця у лісі пастку (вовківню) і там м'ясо було положене. Рудч. Ск. І. 21. 2) Мышеловка, крысоловка. Не шастайся, як миш по пастках. Ном. № 3163.  Словник української мови Грінченка