пастушити
ПАСТУ́ШИТИ, шу, шиш, недок.
Пасти стадо, череду, отару і т. ін.; бути пастухом.
Два хлопчики в мене – один чотирнадцяти, а другий дванадцяти літ – пастушать у добрих людей (І. Франко);
Він не брався уже пастушити на полонині, де раз був, і ставав на гірші умови, аби на нове місце (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)