пастуший
ПАСТУ́ШИЙ, а, е.
Прикм. до пасту́х.
Гафійка гукнула подругу з другої пастушої компанії (П. Козланюк);
// Належний пастуху.
[Гелена:] Чому ж то .. Паріс у курені пастушім мав би скніти? (Леся Українка);
Федір і Павло разом взяли до рук пастуші кийки (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)