Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

пастуший

Пасту́ший, -ша, -ше

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. пастуший — пасту́ший прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. пастуший — -а, -е. Прикм. до пастух. || Належний пастуху. Пастуша сумка — те саме, що грицики. Пастуший ріжок — народний духовий дерев'яний музичний інструмент.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пастуший — ПАСТУ́ШИЙ, а, е. Прикм. до пасту́х. Гафійка гукнула подругу з другої пастушої компанії (П. Козланюк); // Належний пастуху. [Гелена:] Чому ж то .. Паріс у курені пастушім мав би скніти? (Леся Українка); Федір і Павло разом взяли до рук пастуші кийки (Ю. Мушкетик).  Словник української мови у 20 томах
  4. пастуший — ПАСТУ́ШИЙ, а, е. Прикм. до пасту́х. Гафійка гукнула подругу з другої пастушої компанії (Козл., Ю. Крук, 1950, 84); // Належний пастуху. [Гелена:] Чому ж то.. Паріс у курені пастушім мав би скніти? (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
  5. пастуший — Пастуший, -а, -е Пастушій. Чиїх батьків я наровні не ставив з пастушими собаками моїми. К. Іов. 63.  Словник української мови Грінченка