пастівень —
па́стівень іменник чоловічого роду пасовище діал.
Орфографічний словник української мови
пастівень —
див. пасовисько
Словник синонімів Вусика
пастівень —
пастовень, -вня, ч., діал. Пасовище.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пастівень —
ПА́СТІВЕНЬ, ПА́СТОВЕНЬ, вня, ч., діал. Пасовище. Дарка зібрала остатню силу та й чкурнула від матері поза городдям на пастовень (Леся Українка); На пастівні, у вільшині, що підступала до самісінького подвір'я, невгавали соловейки (М.
Словник української мови у 20 томах
пастівень —
ПАСОВИ́ЩЕ (місце, де пасеться худоба, птиця), ПАСОВИ́СЬКО, ВИ́ПАС, ЦА́РИНА, ПА́ША, ПАСТІВНИ́К розм., ПО́ПА́С розм., ПОПА́СИЩЕ розм., ПА́СТІВЕНЬ (ПА́СТОВЕНЬ) діал., ПАШНЯ́ діал.
Словник синонімів української мови
пастівень —
ПА́СТІВЕНЬ, ПА́СТОВЕНЬ, вня, ч., діал. Пасовище. Дарка зібрала остатню силу та й чкурнула від матері поза городдям на пастовень (Л. Укр., III, 1952, 632); На пастівні, у вільшині, що підступала до самісінького подвір’я, невгавали соловейки (М. Ол., Леся, 1960, 79).
Словник української мови в 11 томах
пастівень —
Пастіве́нь, -вня́ м. Отгороженная подъ пастбище земля вблизи жилья. Черниг. у.
Словник української мови Грінченка