пастівень
ПА́СТІВЕНЬ, ПА́СТОВЕНЬ, вня, ч., діал. Пасовище.
Дарка зібрала остатню силу та й чкурнула від матері поза городдям на пастовень (Л. Укр., III, 1952, 632);
На пастівні, у вільшині, що підступала до самісінького подвір’я, невгавали соловейки (М. Ол., Леся, 1960, 79).
Словник української мови (СУМ-11)