пастівень
ПА́СТІВЕНЬ, ПА́СТОВЕНЬ, вня, ч., діал.
Пасовище.
Дарка зібрала остатню силу та й чкурнула від матері поза городдям на пастовень (Леся Українка);
На пастівні, у вільшині, що підступала до самісінького подвір'я, невгавали соловейки (М. Олійник);
Сивий спориш наче спинився від роси. Роман забіг наперед худоби, завертав її за гору – на пастівень (Б. Харчук).
Словник української мови (СУМ-20)