пасувати

ПАСУВА́ТИ¹, у́є, недок., до кого, чого, кому, чому, з інфін. і без дод.

Бути зручним, прийнятним для кого-, чого- небудь; чимось подобатися, годитися, відповідати кому-, чому-небудь.

Сама Ївга не пасувала до цього темного закутку вбозтва й пригніченості (Б. Грінченко);

Чому його називали Мишунею? Та тому, що ніяке інше ім'я до нього не пасувало – ні Михайло, ні Мишко, ні Михась. Лише – Мишуня (Ю. Яновський);

Голоси злилися з звуками гармонії, і Митрофанові здалося, що це та пісня, яка найкраще пасує до даної обстановки (С. Воскрекасенко);

Сивина приємно пасувала його бадьорій рухливості (Я. Качура);

Мамина правда, що не пасує в будній день парадувати в шовковій хустині (Ірина Вільде).

ПАСУВА́ТИ², у́ю, у́єш, недок.

1. У картярській грі – відмовлятися від участі в розіграші або кидати гру (до наступного розіграшу).

[Терещенко:] Я різався? Боже спаси!.. Увесь час пасував. Мені незручно було одмовитись... Я карти ненавиджу! (О. Корнійчук).

2. перед ким, чим і без дод., перен. Визнавати себе безсилим справитися з ким-, чим-небудь; відступати.

Чи він, старий січовик, коли-небудь пасував перед ворогом? (С. Добровольський);

– У всякому ділі без наполегливості, любові і терпіння толку не буде. Люди з освітою, інженери, можна сказати, і ті пасували (з наук.-попул. літ.).

ПАСУВА́ТИ³, у́ю, у́єш, недок., спорт.

Передавати м'яч, шайбу і т. ін. одному з гравців своєї команди.

Пасувати точно.

Значення в інших словниках

1. пасувати — (підходити комусь чимсь) відповідати, личити, припадати, подобати.  Словник синонімів Полюги
2. пасувати — пасува́ти 1 дієслово недоконаного виду відповідати комусь, чомусь; годитися пасува́ти 2 дієслово недоконаного виду відмовлятися від участі в грі; відступати пасува́ти 3 дієслово недоконаного виду передавати м'яч або шайбу у грі  Орфографічний словник української мови
3. пасувати — 1. (до чого) годитися, відповідати чому; (до лиця) личити, (до місця) випадати; 2. (у картах) не грати; П. (перед чим) відступати.  Словник синонімів Караванського
4. пасувати — I -ує, недок., до кого – чого, рідше кому – чому, з інфін. і без додатка. Бути зручним, прийнятним для кого-, чого-небудь; чимось подобати, годитися, відповідати кому-, чому-небудь. Пасувати [до лиця] — личити. II -ую, -уєш, недок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. пасувати — 1. личити, зличити, випадати, випасти, годитися, оголитися, подобати 2. (карти) передавати, передати, попередавати  Словник чужослів Павло Штепа
6. пасувати — пасува́ти 1. личити (ср, ст): Нова блакитна суконка дуже пасувала маленькій Дарусі, увиразнюючи її волошкові оченята (Авторка) ◊ пасу́є як горба́тий до стіни́ цілком не личить (ср, ст)||пасує як корові сідло...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. пасувати — Ую, -уєш, недок. 1. Ухилятись від чогось. Пасувати від роботи. 2. студ. Тікати із занять. Не хвилюйся: ми завжди пасуєм літературу.  Словник сучасного українського сленгу
8. пасувати — ЛИ́ЧИТИ кому що, до чого (гармонувати із зовнішністю), ПАСУВА́ТИ кому що, до чого, ПІДХО́ДИТИ кому що, до чого, ДО ЛИЦЯ́ (БУ́ТИ ДО ЛИЦЯ́) кому що, у чому, ПРИСТАВА́ТИ кому що, до чого, розм., ЛО́ВКО кому в чому, розм., ІТИ́ (ЙТИ́) кому що, до чого, розм.  Словник синонімів української мови
9. пасувати — Пасува́ти, -су́ю, -су́єш до чого, кому пасува́ти, -су́ю, -су́єш (в грі)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. пасувати — ПАСУВА́ТИ¹, у́є, недок., до кого — чого, рідше кому — чому, з інфін. і без додатка. Бути зручним, прийнятним для кого-, чого— небудь; чимось подобати, годитися, відповідати кому-, чому-небудь.  Словник української мови в 11 томах