пасьянс

ПАСЬЯ́НС, у, ч.

1. Гральні карти, розкладені особливим чином, за певними правилами.

[Груїчева (складає карти):] Се якийсь зачарований пасьянс, ніяк не виходить! (Леся Українка);

Офіцер сидить і розкладає пасьянс (Ю. Яновський);

Хотіли би, щоб усе складалося по їх гадці, так як вони собі в пасьянсах повикладають (Б. Лепкий).

2. Розкладання карт за такими правилами.

Вона надовго засяде у своїй хаті і там, за поміччю пасьянсу, розв'язувать буде соціальне питання (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. пасьянс — пасья́нс 1 іменник чоловічого роду розкладені карти пасья́нс 2 іменник чоловічого роду заняття  Орфографічний словник української мови
2. пасьянс — ч. 1》 род. -а. Гральні карти, розкладені особливим чином, за певними правилами. 2》 род. -у. Розкладання карт за такими правилами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пасьянс — пасья́нс (франц. patience, букв. – терпіння) розкладання гральних карт за певними правилами для розваги або ворожіння.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. пасьянс — Пасья́нс, -су; -я́нси, -сів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. пасьянс — ПАСЬЯ́НС, ч. 1. род. а. Гральні карти, розкладені особливим чином, за певними правилами. [Груїчева (складає карти):] Се якийсь зачарований пасьянс, ніяк не виходить! (Л. Укр., II, 1951, 7); Офіцер сидить і розкладає пасьянс (Ю. Янов., IV, 1959, 59).  Словник української мови в 11 томах