пасьянс
ПАСЬЯ́НС, ч.
1. род. а. Гральні карти, розкладені особливим чином, за певними правилами.
[Груїчева (складає карти):] Се якийсь зачарований пасьянс, ніяк не виходить! (Л. Укр., II, 1951, 7);
Офіцер сидить і розкладає пасьянс (Ю. Янов., IV, 1959, 59).
2. род. у. Розкладання карт за такими правилами.
Вона надовго засяде у своїй хаті і там, за поміччю пасьянсу, розв’язувать буде соціальне питання (Коцюб., II, 1955, 251).
Словник української мови (СУМ-11)