пасічників
ПА́СІЧНИКІВ, кова, кове.
Прикм. до па́січник; належний пасічникові.
Нараз впала їй в очі пасічникова псалтиря [псалтир], єдина книжка, що була в тій пустині (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)ПА́СІЧНИКІВ, кова, кове.
Прикм. до па́січник; належний пасічникові.
Нараз впала їй в очі пасічникова псалтиря [псалтир], єдина книжка, що була в тій пустині (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)