пасічників

ПА́СІЧНИКІВ, кова, кове. Прикм. до па́січник; належний пасічникові.

Нараз впала їй в очі пасічникова псалтиря [псалтир], єдина книжка, що була в тій пустині (Фр., V, 1951, 107).

Значення в інших словниках

1. пасічників — -кова, -кове. Прикм. до пасічник. || Належний пасічникові.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. пасічників — ПА́СІЧНИКІВ, кова, кове. Прикм. до па́січник; належний пасічникові. Нараз впала їй в очі пасічникова псалтиря [псалтир], єдина книжка, що була в тій пустині (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах