пасія
ПА́СІЯ, ї, ж.
1. заст. Любов, пристрасть.
Як фаховий і незвичайно здібний слюсар-самоук, він попросту мав пасію до відчинювання замків (І. Франко);
// розм. Предмет кохання, пристрасті; коханий, кохана.
Стежив за нею тільки Микита, але він уже, здається, знайшов собі нову пасію (Ф. Бурлака).
2. діал. Гнів.
– Я таки вже комусь, для науки, поставлю язика навсторч рота! – в очах тінню шугнула пасія (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)