патетика

ПАТЕ́ТИКА, и, ж.

Елемент пристрасності, піднесеності у чому-небудь; патетичний тон.

Павликові смішна була вся ця чутлива патетика юнаків, які ще чого доброго кинуться обнімати один одного (П. Колесник);

Книжка [“Атомні прелюди”] вразила і багатьох скорила своєю незвичайністю – діапазоном голосу, що вміщав у собі громадянську патетику і благородний сарказм... (М. Вінграновський).

Значення в інших словниках

1. патетика — пате́тика іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. патетика — д. бомбастика, п! ПАТОС;  Словник синонімів Караванського
3. патетика — [патетиека] -кие, д. і м. -иец'і  Орфоепічний словник української мови
4. патетика — -и, ж. Елемент пристрасності, піднесеності у чому-небудь; патетичний тон.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. патетика — пате́тика (від грец. παθητικός – чутливий, пристрасний) настроєність, тон промови, твору літератури, музики, кіно, театральної вистави, які характеризуються пафосом, піднесеністю, схвильованістю.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. патетика — ПАТЕ́ТИКА, и, ж. Елемент пристрасності, піднесеності у чому-небудь; патетичний тон. Павликові смішна була вся ця чутлива патетика юнаків, які ще чого доброго кинуться обнімати один одного (Кол., Терен.., 1959, 205); У п’єсі...  Словник української мови в 11 томах