патетичний

ПАТЕТИ́ЧНИЙ, а, е.

Сповнений пафосу, зумовлений пристрастю, піднесеністю, хвилюванням.

По цім патетичнім вступі пан прокурор раптом змінив тон (І. Франко);

Корній Іванович любить патетичні вислови з несподіваними вставками та кінцівками (І. Волошин);

Чуприна почав виголошувати над прахом Василя прощальну промову і руде волосся його розметалось і завихорилось від патетичних рухів (О. Довженко).

Значення в інших словниках

1. патетичний — патети́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. патетичний — Пристрасний, сповнений патосу.  Словник синонімів Караванського
3. патетичний — -а, -е. Сповнений пафосу, зумовлений пристрастю, піднесеністю, хвилюванням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. патетичний — ПИШНОМО́ВНИЙ (про слова, фрази, стиль тощо — який відзначається вишуканістю, часто надмірною), ПИ́ШНИЙ, ХИТРОМО́ВНИЙ заст.; ВИСОКОМО́ВНИЙ, ВИСО́КИЙ (який відзначається урочистістю); ПІДНЕ́СЕНИЙ, ПАТЕТИ́ЧНИЙ, ГУЧНИ́Й, БУЧНИ́Й (сповнений патетики)...  Словник синонімів української мови
5. патетичний — Патети́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. патетичний — ПАТЕТИ́ЧНИЙ, а, е. Сповнений пафосу, зумовлений пристрастю, піднесеністю, хвилюванням. По цім патетичнім вступі пан прокурор раптом змінив тон (Фр., VI, 1951, 272); Корній Іванович любить патетичні вислови з несподіваними вставками та кінцівками (Вол.  Словник української мови в 11 томах