Великий тлумачний словник сучасної мови

патетичний

патети́чний

-а, -е.

Сповнений пафосу, зумовлений пристрастю, піднесеністю, хвилюванням.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. патетичний — патети́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. патетичний — Пристрасний, сповнений патосу.  Словник синонімів Караванського
  3. патетичний — ПАТЕТИ́ЧНИЙ, а, е. Сповнений пафосу, зумовлений пристрастю, піднесеністю, хвилюванням. По цім патетичнім вступі пан прокурор раптом змінив тон (І. Франко); Корній Іванович любить патетичні вислови з несподіваними вставками та кінцівками (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. патетичний — ПИШНОМО́ВНИЙ (про слова, фрази, стиль тощо — який відзначається вишуканістю, часто надмірною), ПИ́ШНИЙ, ХИТРОМО́ВНИЙ заст.; ВИСОКОМО́ВНИЙ, ВИСО́КИЙ (який відзначається урочистістю); ПІДНЕ́СЕНИЙ, ПАТЕТИ́ЧНИЙ, ГУЧНИ́Й, БУЧНИ́Й (сповнений патетики)...  Словник синонімів української мови
  5. патетичний — Патети́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. патетичний — ПАТЕТИ́ЧНИЙ, а, е. Сповнений пафосу, зумовлений пристрастю, піднесеністю, хвилюванням. По цім патетичнім вступі пан прокурор раптом змінив тон (Фр., VI, 1951, 272); Корній Іванович любить патетичні вислови з несподіваними вставками та кінцівками (Вол.  Словник української мови в 11 томах