патріархальний
ПАТРІАРХА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Стос. до патріархату.
В неолітичну епоху були .. підготовлені умови для першого великого суспільного поділу праці та переходу від матріархальної організації суспільства до патріархальної (з наук. літ.).
2. перен. Який залишається вірним старим традиціям, відповідає їм.
Він із давнього, патріархального життя перейшов у нове, незвісне [невідоме] його дідам і прадідам (І. Франко);
Його дружина, зовні ще міцна жінка, звичайно, як годиться в дещо патріархальній родині, прийняла гостю (Іван Ле і О. Левада);
// Такий, як у старі часи, в старовину; застарілий.
– Ми .. в цих патріархальних сукнях поставали схожі на якихсь святих преподобниць! (І. Нечуй-Левицький);
// Простий, нехитрий, вільний від умовностей.
Начальники, звісно гнівалися в душі, застерігаючи таку демонстративну неповагу, бо як і все у нас, були люди прості, щирі й трошки патріархальні (В. Дрозд).
3. Такий, як у патріарха, який нагадує патріарха.
Сивий дідок патріархального вигляду підвівсь і пішов назустріч (Олесь Досвітній).
Словник української мови (СУМ-20)