патріот
ПАТРІО́Т, а, ч.
Той, хто любить свою батьківщину, відданий своєму народові, готовий для них на жертви й подвиги.
Патріот своєї Батьківщини;
– Я не гірший патріот від другого: я люблю своє рідне (Л. Мартович);
– Ми поважаємо патріотизм у всякій нації, – заспокійливо говорив художникові старшина Багіров. – Бо ми самі патріоти (О. Гончар).
◇ (1) Квасни́й патріо́т, ірон. – Той, хто схиляється перед відсталими формами життя й побуту своєї країни, вихваляє всього свого й не сприймає чужого.
Симпатичний звір [бабак], хоч і любить великобурлуцький степ, але не є квасним патріотом і успішно освоює нові землі (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)