патріот
ПАТРІО́Т, а, ч. Той, хто любить свою батьківщину, відданий своєму народові, готовий для них на жертви й подвиги.
Радянський народ своєї Батьківщини великий патріот (Укр.. присл.., 1955, 406);
— Я не гірший патріот від другого: я люблю своє рідне (Март., Тв., 1954, 218);
— Ми поважаємо патріотизм у всякій нації, — заспокійливо говорив художникові старшина Багіров. — Бо ми самі патріоти (Гончар, III, 1959, 230);
*Образно. Геолог повідомив, що колгоспники не тільки з Аксютинець, а й з усієї околиці — великі патріоти нафторозробок (Ле, Опов. та нариси, 1950, 117).
Словник української мови (СУМ-11)