пацаня
ПАЦАНЯ́, ня́ти, с., фам.
Зменш.-пестл. до паца́н.
– Ну, гаразд, не гнівайтеся, я так, по-батьківському... – Кий, до лиха, ви батько? Що маєте двох пацанят трьох і п'яти років, – суворо одказала йому Жабі. – Що ви мене маєте за дівчинку, чи що? (Олесь Досвітній).
Словник української мови (СУМ-20)