пацаня
ПАЦАНЯ́, я́ти, с., фам. Зменш.-пестл. до паца́н.
— Ну, гаразд, не гнівайтеся, я так, по-батьківському… — Кий, до лиха, ви батько? Що маєте двох пацанят трьох і п’яти років, — суворо одказала йому Жабі. — Що ви мене маєте за дівчинку, чи що? (Досв., Вибр., 1959, 38).
Словник української мови (СУМ-11)