пацнути

ПА́ЦНУТИ, ну, неш, док., кого, чим і без дод., розм.

Однокр. до па́цати.

Він встав і пацнув Дарку з розмаху по плечах (Леся Українка);

Тодорка як не стояла перед столом: стрибнула і своєю довгою рукою пацнула свекра по обох руках, які крутили самокрутку. (Б. Харчук);

Ненароком пацнув [Блаженко] рукою по клавішах рояля (О. Гончар);

З усього розгону трахнув [цап] завідуючого фермою лобом у коліно. – Чого тобі треба, сатано? – пацнув ногою Кужель (С. Добровольський).

Значення в інших словниках

1. пацнути — па́цнути дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. пацнути — -ну, -неш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до пацати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пацнути — па́цнути 1. вдарити (ср, ст)||мачку засвітити, пляцка дати, припасувати до портків, припасувати до штанів 2. шк. ударити по руці прутом як покарання (ст)||дати  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. пацнути — ПА́ЦНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до па́цати. Він встав і пацнув Дарку з розмаху по плечах (Л. Укр., III, 1952, 669); Ненароком пацнув [Блаженко] рукою по клавішах рояля (Гончар, III, 1959, 152)...  Словник української мови в 11 томах