пачкар
ПАЧКА́Р, я́, ч., рідко.
Те саме, що контрабанди́ст.
Пачкар, що переносив книжки, натрапив на граничну сторожу (В. Самійленко);
І якщо тоді цих пачкарів було сила, то що ж тепер, коли немає харчових застав, трибуналів і реквізицій, коли їм вільно послугуватися цілими валками для свого краму й м'якими купе для себе самих? (В. Підмогильний).
Словник української мови (СУМ-20)