паяц
ПАЯ́Ц, а, ч.
Клоун, блазень у цирку, балагані.
* У порівн. Сіра стіна, покрита різнобарвними шматами паперу, наклеюваними день у день, здираними безладно, виглядала як паяц (І. Франко);
// перен. Про людину, що кривляється, ламається, поводить себе як клоун, блазень.
[Кринична (кидає нищівний погляд на чоловіка):] Паяц! (С. Голованівський).
Словник української мови (СУМ-20)