паяц
ПАЯ́Ц, а, ч. Клоун, блазень у цирку, балагані.
*У порівн. Сіра стіна, покрита різнобарвними шматами паперу, наклеюваними день у день, здираними безладно, виглядала як паяц (Фр., II, 1950, 310);
// перен. Про людину, що кривляється, ламається, поводить себе як клоун, блазень.
[Кринична (кидає нищівний погляд на чоловіка):] Паяц! (Голов., Драми, 1958, 139).
Словник української мови (СУМ-11)