педантизм
ПЕДАНТИ́ЗМ, у, ч.
1. Надмірний формалізм, дріб'язковість у чому-небудь.
В роботі він пунктуальний до педантизму (з газ.).
2. Формалістика в науці, відірване від життя буквоїдство.
Часи, в котрих переважає командуюча критика і командуюча граматика, се, звичайно, часи вузького педантизму, схоластики, упадку творчості і упадку доброго стилю в мові (І. Франко);
– Вплив клімату й оточення! – з удаваним педантизмом бовкнув Бронек (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)