Словник української мови у 20 томах

пейсики

ПЕ́ЙСИКИ, ів, мн. (одн. пе́йсик, а, ч.).

Зменш.-пестл. до пе́йси.

Схопив себе з жаху обома руками за пейсики і потім гнівно підняв обидві руки вгору Янкель Горелік (О. Довженко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пейсики — -ів, мн. (одн. пейсик, -а, ч.). Зменш.-пестл. до пейси.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пейсики — ПЕ́ЙСИКИ, ів, мн. (одн. пе́йсик, а, ч.). Зменш.-пестл. до пе́йси. Схопив себе з жаху обома руками за пейсики і потім гнівно підняв обидві руки вгору Янкель Горелік (Довж., І, 1958, 268).  Словник української мови в 11 томах