пек

ПЕК¹, виг., заст., кому, чому, на кого – що.

Уживається при вираженні досади, незадоволення тощо або як закляття при бажанні відвернути що-небудь, позбутися когось, чогось.

[Орися:] А пек на погані очі! Що ж ви зо мною за діло можете мати? (І. Франко);

А пек тобі, забув, дурню, Що смерть за плечима (Т. Шевченко);

– Ей, лишися, мій бадічку, сего [сього] року дома, та не сити себе, мій любчику! – говорила Оксана до свого чоловіка Івана Саїна. – Та пек тобі, – сказав Саїн, – з твоїм “лишися” (Марко Черемшина).

◇ (1) Цур і пек (д) див. цур;

(2) Цур та пек (д) див. цур;

Цур тобі́ (йому́, їй, вам і т. ін.) [та (і)] пек [тобі́ (йому́, їй, вам і т. ін.)] див. цур.

ПЕК², у, ч., спец.

Густа в'язка або тверда речовина чорного кольору, яка залишається після перегонки деревного, торф'яного або кам'яновугільного дьогтю та дистиляції жирних кислот різних виробництв.

Дрібняк вугілля брикетується двома способами: із в'яжучою масою (кам'яновугільний пек) і без неї (з наук. літ.);

Нафтові залишки після відгону – нафтовий пек, нафтові смоли і асфальт (гудрон) йдуть на асфальтування мостових і шляхів сполучення, автошляхів та ін (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. пек — пек тобі ма́ро !: фу ты бѣсъ ! [ІФ,1890]  Словник з творів Івана Франка
2. пек — пек 1 вигук незмінювана словникова одиниця рідко пек 2 іменник чоловічого роду речовина  Орфографічний словник української мови
3. пек — I виг., заст., кому, чому, на кого – що. Уживається при вираженні досади, невдоволення тощо або як закляття за бажання відвернути що-небудь, позбутися когось, чогось. Хай йому пек! II -у, ч., спец.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пек — (голл. pek – смола) залишок від перегонки деревного, торф’яного або кам’яновугільного дьогтю. Застосовують для виготовлення покрівельного толю, лаку.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. Пек — (Peck) Ґреґорі, нар. 1916, америк. кіноактор; ролі у вестернах (Золото Мак-Кенни), мелодрамах (Сніги Кіліманджаро), фільмах громадянського звучання (Вбити пересмішника, Вел. грішник), воєнних драмах (На останньому березі, Гармати Навароне).  Універсальний словник-енциклопедія
6. пек — цур тобі́ (йому́, їй, їм, вам) ((та (і)) пек тобі́ (йому́, їм, їй, вам)). Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось. Цур тобі, пек тобі, як запишався, що в новую свитку прибрався! (Укр.. присл..  Фразеологічний словник української мови
7. пек — ПЕК¹, виг., заст., кому, чому, на кого — що. Уживається при вираженні досади, незадоволення тощо або як закляття при бажанні відвернути що-небудь, позбутися когось, чогось. [Орися:] А пек на погані очі! Що ж ви зо мною за діло можете мати? (Фр.  Словник української мови в 11 томах
8. пек — Пек меж., выражающее отстраненіе, отказъ, неудовольствіе. Цур тобі, пек тобі, дяче, чого в тебе серце гаряче. Чуб. V. 1165. І васильки мої, і Василь при мені... Пек його матері, сподобався мені. н. п.  Словник української мови Грінченка