Словник української мови у 20 томах

пеленувати

ПЕЛЕНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що і без прям. дод., рідко.

Те саме, що пелена́ти.

Пеленувати дитину.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пеленувати — пеленува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. пеленувати — Пеленува́ти, -ну́ю, -єш гл. Пеленать. Годувала, пеленувала, ніченьки не досипала. Грин. III. 370.  Словник української мови Грінченка