Словник української мови у 20 томах

пеліканячий

ПЕЛІКА́НЯЧИЙ, а, е.

Прикм. до пеліка́н.

Пеліканячий дзьоб;

// Власт. пеліканові.

Пеліканяча поведінка.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пеліканячий — пеліка́нячий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. пеліканячий — -а, -е. Прикм. до пелікан. || Власт. пеліканові.  Великий тлумачний словник сучасної мови