пенс
ПЕНС, а, ч.
Англійська бронзова монета, що дорівнює 1/12 шилінга.
Два пенса;
* У порівн. Розкривши вікна сліполиці, Крізь отвір круглий, наче пенс, Руді горбаті черепиці Дахів столичних бачить Бернс (М. Бажан).
Словник української мови (СУМ-20)