пенс
ПЕНС, а, ч. Англійська бронзова монета, що дорівнює ¹/₁₂ шилінга.
*У порівн. Розкривши вікна сліполиці, Крізь отвір круглий, наче пенс, Руді горбаті черепиці Дахів столичних бачить Бернс (Бажан, Роки, 1957, 205).
Словник української мови (СУМ-11)