пенсне
ПЕНСНЕ́, невідм., с. Окуляри без завушних дужок, які тримаються пружинкою, що затискає перенісся.
Начальник почти [пошти] в золотому пенсне на пухлому, як варений буряк, носі охоче згоджувався з інспектором (Вас., І, 1959, 316);
Гольдштром роздумує. Його рука то автоматично нап’ялює на ніс золоте пенсне, то знімає, і тоді воно теліпається на золотім ланцюжку (Вільде, Сестри.., 1958, 558).
Словник української мови (СУМ-11)